By discoverireland on Skatehive
Коли мене запитують: «Як ти пишеш? Як вигадуєш?» — я згадую гобелени радянської епохи. Ті самі — важкі, теплі, з чужими сюжетами, які висіли на стінах у кожній другій квартирі. Радянські гобелени. Перші кінотеатри нашої уяви. У батьківській спальні висів килим у похмурих тонах із романтичною назвою «Трійка». Пам’ятаєте, тоді було модно завішувати стіни килимами з малюнками? У нас у дитячій був якийсь піщано-коричневий візерунок на бордовому тлі, як у зламаному калейдоскопі, а в батьків — справжній трилер «Вовки». Сюжет такий: зимовим лісом мчить трійка коней, а з усіх боків підступають вовки. Сама історія була небезпечною й кривавою, я завжди боялася, що вовки вистрибнуть із килима і мене покусають. Досі не розумію, навіщо люди вішали подібні жахи у себе в спальні? Навіщо? Чому не «Три богатирі»? Чи «Три ведмеді»? Олені на водопої? Чому саме ця зловісна картина? Відповіді, мабуть, треба шукати в радянському минулому — і, швидше за все, вони банальні й прозаїчні: що купили, те й повісил