By valentinalife on Skatehive
Мабуть, більше ніколи не асоціюватиметься у мене дата 8 березня із подарованими квітами та привітаннями із Міжнародним жіночим днем. Навіть шкільні спогади про те, як чудово нас вітали із цим колишнім святом однокласники, згасли. Бо три роки тому у цей день ми чудом залишилися вдома, і це врятувало наші життя. Адже саме в обід 8 березня 2022 року в наше село несподівано увійшли колони техніки російських вояків. Вони вбивали всіх, хто траплявся на їх шляху. Автівку могли розстріляти, а потім ще й переїхати танком. Ламали паркани важкою технікою і безпардонно поселялися у дворах людей. Самих господарів або виганяли, або насилували та вбивали. Часом дозволяли пожити у підвалі... Для нас окупація стала найбільшим стресом за все життя. Запасів їжі ми не мали. Добре, що була посадкова цибуля. Вона і врятувала нас на деякий час від голоду. Опалювати домівку дровами боялися, щоб нас не виявили орки. Пес перейшов жити у підвал, щоб бува не гавкнув і не видав, що тут хтось живе... Навіть корвало